Управління соціального захисту населення

Броварський міськрайонний центр зайнятості

Яіцька Лариса Петрівна
Займає посаду з 2 серпня 2000 року.
Закінчила Київський інститут народного господарства ім. Д. Коротченка за спеціальністю ‛Механізована обробка економічної інформації“ і здобула кваліфікацію інженера-економіста.
Офіційна сторінка Управління в Facebook
План закупівель управління соціального захисту населення Броварської райдержадміністрації на 2020 рік
Протокол тендерного комітету
Зразок заяви про призначення та надання субсидій в грошовій формі

Основними завданнями управління соціального захисту населення є:

  Забезпечення реалізації державної соціальної політики на відповідній території у сфері соціального захисту населення, що включає: 
   1) забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення; 
   2) призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання субсидій та пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; 
   3) забезпечення соціальної інтеграції інвалідів, сприяння створенню умов для безперешкодного доступу інвалідів до об’єктів соціальної інфраструктури; 
   4) здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи. 
 
Управління відповідно до визначених повноважень є головним розпорядником коштів районного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету і виконує такі функції: 
   1) організовує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики та здійснює контроль за їх реалізацією; 
   2) забезпечує у межах своїх повноважень захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб; 
   3) здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень; 
   4) аналізує стан та тенденції соціального розвитку у межах Броварського району та вживає заходів до усунення недоліків; 
   5) бере участь у підготовці пропозицій до проектів програм соціально-економічного розвитку Броварського району; 
   6) вносить пропозиції щодо проекту відповідного місцевого бюджету; 
   7) забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; 
   8) бере участь у підготовці заходів щодо регіонального розвитку; 
   9) розробляє проекти розпоряджень голови районної державної адміністрації; 
   10) бере участь у розробленні проектів розпоряджень голови районної державної адміністрації, проектів рішень, головними розробниками яких є інші структурні підрозділи; 
   11) бере участь у підготовці звітів голови місцевої держадміністрації для їх розгляду на сесії Броварської районної ради; 
   12) готує самостійно або разом з іншими структурними підрозділами інформаційні та аналітичні матеріали для подання голові районної державної адміністрації; 
   13) забезпечує здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції; 
   14) готує (бере участь у підготовці) проекти угод, договорів, меморандумів, протоколів зустрічей делегацій і робочих груп у межах своїх повноважень; 
   15) розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян; 
   16) опрацьовує запити і звернення народних депутатів України та депутатів відповідних місцевих рад; 
   17) забезпечує доступ до публічної інформації, розпорядником якої є управління; 
   18) постійно інформує населення про стан здійснення визначених законом повноважень; 
   19) здійснює повноваження, делеговані органами місцевого самоврядування; 
   20) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки, цивільного захисту населення, дотримання вимог законодавства з охорони праці; 
   21) організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів; 
   22) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом; 
   23) бере участь у вирішенні відповідно до законодавства колективних трудових спорів (конфліктів); 
   24) забезпечує захист персональних даних; 
   25) готує та подає в установленому порядку аналітичні матеріали і статистичну звітність з питань, що належать до його компетенції; 
   26) залучає громадські та благодійні організації до виконання соціальних програм і здійснення відповідних заходів; 
   27) здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи; 
   28) у сфері соціально-трудових відносин, оплати праці та зайнятості населення управління: 
   – забезпечує співробітництво місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування профспілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями; 
   – здійснює повідомну реєстрацію колективних договорів, їх перевірку на відповідність чинному законодавству та забезпечує зберігання копій; 
   – здійснює моніторинг показників заробітної плати та своєчасності її виплати працівникам підприємств, установ, організацій всіх форм власності, а також фізичних осіб-підприємців; 
   – забезпечує соціальний захист працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці; 
   – розробляє територіальну програму зайнятості населення, бере участь у реалізації інших заходів щодо поліпшення ситуації на ринку праці; 
   – забезпечує діяльність місцевих комісій у справах альтернативної (невійськової служби); 
   29) з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення:
   – організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу та пільгового проїзду окремим категоріям громадян; 
   – здійснює призначення та виплату: 
   – державної допомоги сім’ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам та особам, які проживають разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, компенсаційних виплат фізичним особам, які надають соціальні послуги, а також інших видів державної допомоги відповідно до законодавства України; 
   – державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд; 
   – щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку; 
   – одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання “Мати-героїня”; 
   – щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в томи числі на оплату житлово-комунальних послуг. 
   – бере участь у роботі комісій, утворених при районних радах та державних адміністраціях з питань соціального захисту населення; 
   – сприяє громадянам в одержанні документів, необхідних для призначення окремих видів допомог, субсидій та надання пільг; 
   – проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов’язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; 
   – здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню; 
   – формує податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку отримувачів державних соціальних допомог; 
   – проводить інвентаризацію особових справ і особових рахунків осіб, які одержують соціальну допомогу, субсидії та пільги в установленому законодавством порядку; 
   – організовує прийом документів для призначення усіх видів соціальної допомоги та послуг за принципом “єдиного вікна” та забезпечує розгляд заяв та прийняття рішень відповідно до затверджених стандартів надання послуг; 
   – надає консультації з питань прийому документів для призначення усіх видів компенсацій, пільг, соціальної допомоги та послуг у сільській місцевості, у тому числі шляхом організації роботи “мобільних соціальних офісів”; 
   – організовує роботу головних державних соціальних інспекторів та державних соціальних інспекторів; 
   – веде облік внутрішньо переміщених осіб застосовуючи Єдину інформаційну базу даних внутрішньо переміщених осіб (ЄІБДВПО). 
   30) у сфері реалізації державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян: 
   – організовує призначення та виплату допомоги, компенсацій та надання інших соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до законодавства України; 
   – здійснює підготовку документів щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
   – організовує санаторно-курортне лікування інвалідів, ветеранів війни та праці, жертв нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також виплату грошових компенсацій вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян відповідно до законодавства України; 
   – подає пропозиції до проектів регіональних програм із соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
   – організовує в межах своєї компетенції роботу з надання пільг пенсіонерам, інвалідам, ветеранам війни та праці, одиноким непрацездатним громадянам та іншим категоріям осіб, які мають право на пільги відповідно до законодавства України; 
   – аналізує стан виконання комплексних програм, здійснення заходів соціальної підтримки малозабезпечених верств населення, надання встановлених законодавством пільг України соціально незахищеним громадянам та подає голові районної держадміністрації пропозиції з цих питань; 
   – видає відповідні посвідчення категоріям громадян, які мають право на пільги відповідно до законодавства України; 
   – організовує та здійснює виплату одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми; 
   31) у сфері соціального обслуговування, здійснення соціальної роботи та надання соціальних послуг населенню: 
   – подає пропозиції районній держадміністрації та органу місцевого самоврядування під час формування проекту відповідного місцевого бюджету щодо передбачення коштів у складі видатків на фінансування місцевих програм соціального захисту та соціального забезпечення на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги; 
   – забезпечує призначення та виплату компенсацій фізичним особам, які надають соціальні послуги; 
   – сприяє волонтерським організаціям та окремим волонтерам у наданні допомоги соціально незахищеним громадянам; 
   – у межах своєї компетенції організовує роботу, пов’язану з наданням благодійної (гуманітарної) допомоги соціально незахищеним громадянам та сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах; 
   – сприяє влаштуванню за потреби до будинків-інтернатів (пансіонатів) громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів; 
   – подає в установленому порядку пропозиції щодо встановлення опіки та піклування над повнолітніми обмежено дієздатними або недієздатними особами, а також призначення помічника дієздатним особам, які за станом здоров’я потребують догляду; 
   – сприяє благодійним, релігійним волонтерським громадським об’єднанням, установам та організаціям недержавної форми власності, окремим громадянам у наданні соціальної допомоги та соціальних послуг інвалідам, ветеранам війни та праці, громадянам похилого віку, а також іншим соціально незахищеним громадянам та сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах; 
   – вживає заходів до соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі; 
   – сприяє підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації працівників установ і закладів системи соціального захисту населення; 
   32) у сфері соціальної інтеграції інвалідів: 
   – здійснює облік інвалідів, дітей-інвалідів та інших осіб, які мають право на безоплатне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації; 
   – здійснює роботу з оформлення документів для визначення права інвалідів та дітей-інвалідів на безоплатне та пільгове забезпечення автомобілями; 
   – координує роботу реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів місцевого рівня і сприяє їх розвитку, розглядає пропозиції органів місцевого самоврядування щодо потреби у створенні, реорганізації, ліквідації реабілітаційних установ; 
   – здійснює направлення до реабілітаційних установ інвалідів та дітей-інвалідів відповідно до поданих заяв та документів, перелік яких визначено реабілітаційною установою; 
   – здійснює виплату грошових компенсацій, передбачених законодавством України; 
   – визначає потребу у забезпеченні інвалідів та окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації, автомобілями, санаторно-курортним лікуванням, у здійсненні компенсаційних виплат, передбачених законодавством України, та направляє узагальнену інформацію департаменту соціального захисту населення обласної держадміністрації; 
   – подає пропозиції органам місцевого самоврядування щодо потреби у комунальних реабілітаційних установах для інвалідів та дітей-інвалідів; 
   – інформує інвалідів про послуги державної служби зайнятості щодо підбору роботи, проведення професійної орієнтації з метою вибору виду професійної діяльності та визначення виду професійного навчання шляхом професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; 
   – інформує центр зайнятості про інвалідів, які виявили бажання працювати; 
   – бере участь у створенні безперешкодного середовища для маломобільних категорій населення; 
   – проводить заходи соціальної та професійної адаптації учасників АТО за державною бюджетною програмою ”Заходи психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників АТО та забезпечення постраждалих учасників АТО санаторно-курортним лікуванням”. 
   33) забезпечує ведення єдиної інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення (ІАССЗН), Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП); централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), програмного забезпечення ASОPD, “Наш Дім” інших інформаційних систем та реєстрів, визначених Мінсоцполітики, підтримує єдине інформаційне і телекомунікаційне середовище у складі інформаційної інфраструктури Мінсоцполітики та власний сегмент локальної мережі; 
   34) інформує населення з питань, що належать до його компетенції, роз’яснює громадянам положення нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції, у тому числі через засоби масової інформації; 
   35) забезпечує на відповідному рівні реалізацію міжнародних проектів із соціальних питань; 
   36) здійснює інші передбачені законом повноваження.

До уваги:

 Урядом України передбачено проведення у квітні 2020 р., після внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у сумі 1 000 гривень окремим категоріям населення з числа:
 
   –  одержувачів пенсії, розмір пенсійних виплат у яких з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації пенсії, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не перевищує 5 000 гривень станом на 1 квітня 2020 року;
 
  –   одержувачів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім осіб з їх числа, які одночасно з такою допомогою отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”);
 
   –  одержувачів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
 
   –  одержувачів тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Реєстр галузевих (міжгалузевих) територіальних угод, колективних договорів, змін і доповнень до них

Роз'яснення щодо порядку застосування штрафів за ст. 265 КЗпП у зв’язку зі зміною їх розміру.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-ІХ, який набув чинності 02.02.2020, внесені зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Ці зміни передбачають зміну підходу до процедури накладення фінансових санкцій та зміну їх розмірів. 
   Так, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (до внесення змін розмір становив 30 мінімальних зарплат), а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. 
   Передбачена додаткова відповідальність у разі вчинення порушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. 
   Зменшений розмір штрафу за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці з десяти розмірів мінімальної заробітної плати до двох за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. 
   Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачає штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. 
   Недопущення до проведення контрольного заходу з питань виявлення неоформлених трудових відносин передбачає штраф у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. 
   За порушення інших вимог законодавства про працю передбачений штраф за кожне таке порушення у розмірі мінімальної заробітної плати та доповнено відповідальністю за повторне вчинення порушення у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. 
   Зміни також передбачають можливість зменшення витрат на сплату штрафів у разі сплати юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю. 
   У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП України, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються. 
   Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої статті 265 КЗпП України, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень. 
   У зв’язку із зазначеними змінами Державна служба України з питань праці звертає увагу на наступне. 
   Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. 
   При розгляді справ про накладення штрафних санкцій відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України необхідно враховувати прийняте Конституційним Судом України рішення у справі № 1-7/99 від 09.02.1999 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України. 
   Відповідно до вказаного рішення: «в Конституції України стаття 58 міститься у розділі II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», в якому закріплені конституційні права, свободи і обов’язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України.» 
   Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб. 
   Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. 
   У зв’язку з цим, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції частини другої статті 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування). 
   Положення нової редакції статті 265 КЗпП України щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України». 
   Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частинами першою-четвертою та сьомою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), стосовно фізичної особи – підприємця, який використовує найману працю та є платником єдиного податку першої – третьої групи, слід зазначити наступне. 
   Адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про працю передбачена статтею 41 КУпАП. Отже, частиною другою статті 265 КЗпП України і частиною третьою статті 41 КУпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за порушення законодавства про працю. 
   Штраф за частиною другою статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за статтею 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. 
   Таким чином, до затвердження в установленому порядку форми попередження фінансові санкції, передбачені абзацами другим та шостим частини другої статті 265 КЗпП України, не застосовуються, що не виключає обов’язку інспектора праці направляти протокол про адміністративне правопорушення на розгляд до суду. 
   Щодо проведення інспекційних відвідувань за зверненнями громадян, які надійшли на розгляд до органів місцевого самоврядування. 
   Частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877) передбачено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. 
   Таким чином, у разі надходження до органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) звернення працівника про порушення щодо нього законодавства про працю з питань, що віднесені до повноважень ОМС, крім питань виявлення неоформлених трудових відносин, для проведення інспекційного відвідування необхідно погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. 
   Для одержання такого погодження ОМС надсилає копію звернення працівника із супровідним листом до територіального органу Держпраці, який у свою чергу в встановленому порядку направляє це звернення до Держпраці. У разі одержання погодження, воно направляється до територіального органу Держпраці для передачі ОМС. 
   Погодження на проведення інспекційного відвідування за зверненням працівника надається тільки у випадку, якщо працівник звертається щодо порушення своїх особистих трудових прав. 
   Також наголошуємо, що інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводяться відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 із змінами. Інспекційні відвідування з інших питань проводяться у порядку, встановленому Законом № 877.
 

Соціальна допомога молодим батькам – «муніципальна няня»

З початку 2019 року в Україні запрацював ще один вид соціальної допомоги молодим батькам – «муніципальна няня». Це додаткова грошова допомога від Уряду молодим сім’ям. На оплату послуг няні для своєї дитини віком до трьох років батьки можуть отримувати щомісяця. У 2019 році ця сума становить 1626 грн.
 
   Муніципальна няня – будь-яка фізична особа – підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91) / юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.
 
   Грошова допомога виплачується управлінням соціального захисту населення за місцем реєстрації особи, яка претендує на отримання компенсації, наприкінці кожного місяця і автоматично переглядатиметься щороку відповідно до прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого станом на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня. Договір укладається у письмовій формі між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею.
 
   Для отримання компенсації послуги „муніципальна няня” отримувач послуги „муніципальна няня” протягом місяця після укладення угоди/договору про здійснення догляду за дитиною до трьох років подає місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем свого проживання такі документи:
   – заяву про надання компенсації послуги „муніципальна няня”;
   – заяву про перерахування коштів для компенсації послуги „муніципальна няня” із зазначенням рахунка в установі банку;
   – копію угоди / договору про здійснення догляду за дитиною до трьох років між отримувачем послуги „муніципальна няняˮ та муніципальною нянею;
   – підтверджувальні документи щодо оплати муніципальній няні послуги з догляду за дитиною до трьох років (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка).
 
   До заяви додаються копії:
   – свідоцтва про народження дитини;
   – сторінок паспорта отримувача компенсації послуги „муніципальна няня” з даними про прізвище, ім’я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації;
   – документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті) отримувача компенсації послуги „муніципальна няня”;
   – рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).
 
   Компенсація послуги “муніципальна няня” призначається на строк здійснення догляду за дитиною до трьох років, визначений у договорі, укладеному між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею. Виплата компенсації послуги “муніципальна няня” здійснюється щомісяця на підставі поданих отримувачем послуги “муніципальна няня” документів, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги “муніципальна няня”.

Щодо надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка»

 Допомога “пакунок малюка” є одноразовою безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, в яких народилася дитина, а в разі відсутності матері/батька — родичам, патронатним вихователям новонародженої дитини.
 
   Одноразова натуральна допомога “пакунок малюка” це набір необхідних речей для новонародженої дитини.
 
   Право на отримання допомоги “пакунок малюка” мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.
 
   Допомога “пакунок малюка” не надається у разі:
   – відмови від новонародженої дитини у пологовому будинку (відділенні) усіх форм власності;
   – відбування матір’ю покарання у місцях позбавлення волі та подальшого перебування новонародженої дитини в будинку дитини при установі виконання покарань;
   – смерті новонародженої дитини в пологовому будинку.
 
   Якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною, допомога “пакунок малюка” надається батьку або родичам такої дитини, або патронатному вихователю, які доглядатимуть за нею.
 
   Якщо батьки, родичі відмовилися від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділенні), допомога “пакунок малюка” надається патронатному вихователю, який здійснюватиме догляд за новонародженою дитиною.
 
   Допомога “пакунок малюка” видається отримувачам допомоги “пакунок малюка” під час виписки новонародженої дитини з пологового будинку.
 
   У разі відсутності у пологовому будинку допомоги “пакунок малюка” її видача проводиться місцевим структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування отримувача допомоги “пакунок малюка” на підставі його особистої письмової заяви.