…І буде жити наша рідна Броварщина! І Україна розквітатиме — завжди!...

Дата: 30.03.2022 11:06
Кількість переглядів: 6958

Фото без опису

Всі дні, поки йде війна, лунає відгомін вибухів, наші Збройні сили України та територіальна оборона Броварського району відбивають російського ворога, коли багато знищено життів і зруйновано доль, однією з розрад чи мотиватором стали вірші…

 

Надихаючо-мотивуючі:

 

***

Москалів порвемо в пух —

Маємо козацький дух!

Жде кацапів домовина —

В бій вступає Броварщина!

 

***

Хай москалям наш край постане пеклом!

Хай буде лячно на прекрасній цій землі!

Ми стоїмо, тримаємось… Хуярим!

І Броварщини прапор на чолі!

 

***

Броварщина не здається!

В очі ворогу сміється!

Лізти Раші — заборона!

Ми тримаєм оборону!

 

Коли були переможні бої і хотілося віршованого позитиву:

Фото без опису

***

В Броварщині добрі знаки:

Підпалили оркам сраки!

Душа весело співає:

То танків орда палає!

 

***

Смердючих кацапів ми перебили!

І танки їх разом із ними спалили!

 

***

Фото без опису

Броварщина на світанку

Підпалила купу танків!

Пісня весело лунає!

Хай орда тремтить-тікає!

 

***

Ой у лузі, ой у лісі

Дали оркам по мармизі!

Весь цей брухт з усім добром

Піде на металолом!

 

***

Фото без опису

Задристали вороженьки

Та на Броварщині

Буде кожному москалю

Та по домовині

 

 

Данина поваги громадам, які боронять Броварщину

 

***

В Березані чи в Зазим’ї,

В Калиті чи в Броварах

Не дамо спочить скотині!

Дамо Раші по зубах!

 

Від Згурівки до Калити

Москалюці не пройти!

Від Димерки до Броварів

Залишим Рашу без штанів!

 

Наш район — вісім громад,

Тож хай пам’ятає гад!

Знає хай москаль-собака,

Вісім раз поставим раком!

 

На трагічну тематику — евакуція

 

***

Фото без опису

Куди ми їдемо, мамо?

Дорога біжить за обрій…

Кому стало лиха мало?...

Хто стане просто …добривом? …

 

Сон застане тепер усюди

У підвалі, на вокзалі, не вдома

Страху більше немає, мамо,

Тільки злість холодна і втома

 

Фото без опису

«Не поїду! Помру, де родився!» —

Каже дід старенький чи тато…

Та будинку нема… розвалився…

У руїнах дитяча кімната

 

І поїдуть далеко, щоб бути

Сильним тилом — дружини і діти,

Щоб кохані їх душею і тілом

Спокійніше могли гадів бити…

 

***

Декілька доль

Жінки війни

 

Хто нас жде там, за кордоном?

Ні речей-ні грошей, ні мови…

Та від куль і гармат абияк

Їдуть з дітками крізь забобони

 

Як там буде? Бо то ж чужина

І як вдома — не буде ніколи!

Нас погнала з домівок війна

А кохані воюють, соколи!

 

Як зустрітися, кохана? О, як?!

До села перекрито стежину

Лазить нею москалівський танк

Не пускає тебе і дитину

 

Ледь пробивсь телефонний дзвінок

«Я жива, ми готуєм вечерю».

«Як ви, рідні?» — «Сумує мала.

Ну, а я тут тепер волонтерю».

 

Фото без опису

«Ти поїхала? Зникла чи ні?

Може десь у краях уже тихих?»

«Ні, я тут, і так страшно мені

Чути плач, вибухи, крики…

 

В мене купа маленьких дітей

По дорозі, крий Боже, загину

Жити треба для них. І вже досить смертей!

І нікуди я не поїду…»

 

Різні долі — одна сивина

Охопила ураз ваші скроні…

Перемога вже скоро, і зникне війна…

Ми повернемось в ваші долоні…

 

***

Фото без опису

У автобусах мами і діти

І бабусі сумні тихо плачуть

Все це горе і сльози, Москалю,

Не забудемо і не пробачим

 

Присвячені конкретним людям

 

***

Лунають вибухи і нерви — як струна…

 

Та сниться рідний дім, родина, борщик…

 

Вже скоро прийде справжняя Весна!

 

І вдарить грім! Не вибухів, а в дощик…

 

***

Ми не бачилися кілька днів

Кожен з нас у тилу херачить

Уявити я навіть не міг

Що так радий тебе буду бачить

 

Волонтериш тепер день і ніч

І військовим везеш харчі, ліки

Стала тепла мені ти як піч

Хай скінчиться війна вже навіки

***

Захищаємо рідну Вкраїну
І так тепло, хоч серце в журбі
Перемога вже скоро, Марино, 
Завдяки і тобі, і тобі

***

Озираєшся зараз в минуле…

«День прожив — слава Богу. Добраніч!»,

Ті холодні, воєнні та люті часи,

Ми разом перенесли, Сан Санич!

 

Ти мій друг, побратим, помічник!

Хай боїться нас ворог підступний!

Тільки думав: «А раптом уб'ють?»…

Ти сказав: «Ну, тоді я наступний!»

 

Відігнали від дому орду,

Обніму тебе, вірний мій брате!

Розслаблятись не можна ніяк!

Треба їх до Кремля, падлюк, гнати!

***

Надзвичайні події — на нім,
Вказівки, дозволи, заборони
А тяжкої весни навіть був
Ще й диспетчером тероборони

Голос хриплий, суворе лице
Тіні посмішки навіть не видно
Бо війна принесла усе це.
І від того на серці огидно.

До війни він аж сяяв завжди,
Легка посмішка, погляд шляхетний,
Шепотіли дівчата тоді — 
"Ой який же він інтелігентний!"

Все змінилось — характер, хода,
Погляд тяжчим став, твердіше слово,
Дим від айкоса — це вигляда,
Що замислений, а не понтово

Так і склалась сувора краса,
Де краса, там і щастя хай буде…
Нехай зникне причина — війна,
А любов і здоров’я — прибуде!

***

Мов в тумані весна, день і ніч,
Не було коли глянути вгору
Але світ зупинився на мить
Як пройшла ти по коридору

Кожен день, коли Штаб наш гуде — 
Документи, папери, відрядження...
Перейшовши суворо на «ти»,
Номери ти даєш розпорядження

Ти привітна, білява й струнка
Але мчиш заклопотано й швидко
Зупинись, вже весна йде п’янка
Й Перемога вже скоро, Лебідко!

***

Хто він? Тиха, повільна хода,

Він не знає слова «сон», слова «лінь»

Він ніде і він всюди

Хто він?...

 

Ти його не помітиш, не зразу збагнеш,

Що він поруч, хоч як би хотілось.

Відповідальності на ньому без меж,

Стільки, що тобі і не снилось.

 

Він робить роботу свою, ось і все

Що в очах, які зрять в далечінь?...

Він ніде і він всюди…

Хто він?...

 

***

Досвід, розум, мудрість у зеніті,

Учням, вчителям вона — взірець!

Як душа радіє, що в освіті

Ти працюєш — справжній Фахівець!

 

А без знань — майбутнього немає,

Люд охоплять морок, тупість, лінь…

Скільки Вчитель нервів викладає,

Щоб «пустих» не мати поколінь!

 

А до знань і вмінь лиха година

Ще й тяжкого досвіду дала,

Що коли прийшов рашист-тварина,

Ти ще й окупацію пройшла.

 

Знань і вмінь премудра Берегиня,

Учням, вчителям вона — взірець!

В світі книг, наук немов Княгиня,

Ольга — Броварщини Фахівець!

****

Бійцям батальйону територіальної оборони Броварського району

Він надзвичайно скромний,

Позбавлений гнівних риторик,

Порядний, інтелігентний,

З позивним "Історик"

Відає він документами,

Завжди допоможе, підкаже,

Хай лише щастя моментами

Стежка життєва проляже

 

На майбутнє:

 

***

І після темряви — обов’язково прийде світло!

І зникне ворог, і не прийде вже сюди!

І буде жити наша рідна Броварщина!

І Україна розквітатиме — завжди!

Автор: Олексій Комаровський.

 

Фото:

Броварська районна військова адміністрація

телеграм-канал "Новини Броварського району"

 

Сайт "Мілітарний"

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень