Броварщина втратила своїх синів…
Ще кілька синів Броварщини пішли з життя…
Війна з російськими загарбниками обірвала життя ще одного нашого земляка — мешканця міста Бровари.
У понеділок, 13 червня, броварчани попрощались з Сергієм Желіховським, який служив у групі розвідки 95-ї Окремої десантно-штурмової бригади.
Загинув під Ізюмом. Сергій та четверо його побратимів виконували бойове завдання. Вибухом снаряду їх поранило, Сергій – загинув.
Сергію Желіховському було 37 років. З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України, Сергій приєднався до Територіальної оборони міста. Згодом став військовим ЗСУ, мав хороший професійний досвід: боєць служив у Службі безпеки України, згодом – у військовій частині на Броварському Проспекті.
19 червня 2022 року стало відомо про загибель ще одного броварчанина — Михайла Завірюхіна (позивний «Звір») — сина загиблого в 2015 році учасника АТО Ігоря Завірюхіна…
Михайло навчався в броварській школі №6. Його сім’я переїхали в Бровари, коли хлопець був у 7-8 класі.
Потім Михайло навчався у політехнічному інституті, відслужив в Армії, одружився на своїй однокласниці. Після служби в Армії захопився подорожами, особливо в гори.
До лав ЗСУ Михайло пішов у перші дні повномасштабної агресії російської федерації.
Михайло загинув у смт Сиротине під Сєвєродонецьком 15 червня. Під час російського артобстрілу він отримав смертельне осколкове поранення. У Михайла залишилася дружина і син. Герою було 41 рік.
У чині поховання взяв участь начальник Броварської районної військової адміністрації Павло Проскочило.
Того ж дня, 19 червня 2022 року, у селі Погреби Зазимської громади відбулося прощання зі ще одним Героєм — Сергієнком Ярославом Анатолійовичем.
Все життя Ярослава пройшло у селі Погреби. Тут він навчався в школі. Тут він створив сім’ю та побудував дім.
Його трудова діяльність розпочалася на Київському склотарному заводі, а з 2010 року до початку повномасштабної війни він працював на місцевому підприємстві ТОВ «Укрхімпласт».
З перших днів вторгнення Ярослав долучився до місцевої самооборони, яка потім була реорганізована в другу роту добровольчого формування Зазимської територіальної громади №1.
Коли окупанти стояли на межі Придесення з боку Великодимерської громади Ярослав постійно залишався в розташуванні роти та сумлінно виконував задачі, покладені на добровольче формування.
Через деякий час після того, як росіяни відступили з Київщини, Ярослав ще з кількома товаришами з погребських оборонців вирушили на схід звільняти окуповані території України. Разом проходили службу в 41 мотопіхотному батальйоні Збройних Сил України.
Виконання бойового завдання 12 червня 2022 року стало останнім в житті Ярослава. Під час бою з росіянами неподалік Слов’янська вистріл ворожого танку обірвав життя молодому чоловіку.
Ще один Герой, який загинув 17 червня 2022 року у бою з російськими окупантами — мешкав у Баришівській громаді.
Це старший сержант Руслан Мороз з села Морозівка.
Уродженець Полтавської області, Гребінківського району, село Слобода-Петрівки.
Проживав в Морозівському старостинському окрузі 19 років.
Боєць загинув поблизу села Цапівка на Харківщині під час артилерійського обстрілу. Руслан Мороз у мирному житті працював у службі безпеки «Нової пошти». У квітні отримав повістку.
Через місяць Руслану виповнився б 41 рік. Прощання з Героєм відбулося сьогодні 22 червня у місцевому храмі ПЦУ (Київського патріархату).
Броварська районна військова адміністрація щиро висловлює співчуття рідним та близьким загиблих Героїв і розділяє біль втрати…
Герої не вмирають…
