Запобігання поширенню ГМО
Генетично модифікований організм (ГМО) – це будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах . Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області нагадує, що питання контролю наявності ГМО в насіннєвому та садивному матеріалі є надзвичайно актуальним, оскільки вирощена з нього сировинна продукція є основою для виробництва готових харчових продуктів.
На даний час, використання генетично модифікованих організмів регулюється Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Генетично модифіковані організми, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології використання. Обов'язковою умовою використання ГМО у відкритій системі є наявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених за міжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку в Україні.
Надзвичайно важливо запобігти поширенню незареєстрованих ГМО.
Забороняється вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО без оцінки впливу на довкілля та до їх державної реєстрації.
До державної реєстрації вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО можливе тільки з метою державної апробації (випробовувань). Проведення державної апробації (випробовувань) ГМО у відкритій системі здійснюється виключно на підставі дозволу. Дозвіл видається одноразово на проведення державної апробації (випробовувань) конкретно визначеного ГМО.
У державній реєстрації ГМО може бути відмовлено в разі отримання науково обґрунтованої інформації щодо їх небезпеки для здоров'я людини або навколишнього природного середовища при використанні за цільовим призначенням. До генетично модифікованих сортів рослин можуть бути застосовані обмеження щодо їх вирощування на землях, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації..
Порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідальність несуть особи, які винні у:
- приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу;
- недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;
- використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);
- порушенні правил утилізації та знищення ГМО;
- невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.
Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види порушень законодавства в галузі генетично-інженерної діяльності.
Наявність генетично модифікованих організмів у складі насіння можливо перевірити шляхом відбору проб від партій насіння та подальшої їх перевірки в лабораторіях, акредитованих на визначення наявності або відсутності ГМО.
Нагадуємо, що насіння й садивний матеріал, які вироблені із застосуванням генетично модифікованих організмів, а також ввезені в Україну без їх державної реєстрації, крім проведення державної апробації (випробувань) ГМО у відкритих системах, підлягають утилізації, знищенню та знешкодженню.
Транспортування та зберігання ГМО повинно передбачати здійснення комплексу заходів, що попереджують неконтрольоване його вивільнення у навколишнє природнє середовище.
