Захист критичної інфраструктури та логістичні шляхи стали наріжними питаннями дискусії під час панелі «Інфраструктурна політика» Конгресу

Дата: 16.04.2024 11:00
Кількість переглядів: 53

Фото без опису

Під час проведення панелі «Інфраструктурна політика» її учасники сфокусувались на питаннях захисту критичної, а також транспортної, енергетичної та муніципальної інфраструктури.

Участь у обговоренні взяли: Віце-прем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад територій та інфраструктури України Олександр Кубраков, голова правління ПрАТ «Національна енергетична компанія Укренерго» Володимир Кудрицький, керівник Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Наєм, Голова комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юрій Кисіль та заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков.

За словами Віце-прем’єр-міністра з відновлення — міністра розвитку громад територій та інфраструктури України Олександра Кубракова, основним напрямком на сьогодні є Український коридор.

Він почав роботу в жовтні минулого року — після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи — і за обсягами вантажів вже перевершив «зернову ініціативу».

«З жовтня на сьогоднішній момент через цей коридор пройшло вже майже 40 млн тонн експорту. Це дозволило багатьом експертним галузям, зокрема аграрній та металургійній, запрацювати знову на повну потужність. Крім того, багато фермерів з усієї країни отримали можливість експортувати свою продукцію», — розповів Кубраков.

Заблокованим лишається  україно-польський кордон, проте за той короткий період, коли він був розблокований, стало зрозуміло, що всі проблеми з інфраструктурою, як були там до того, є абсолютно штучними: черги були один-два дні, працює електронна черга, процес проходив чітко  і зручно.

«На сьогоднішній момент, на жаль, польські партнери через протести фермерів все ще блокують більшість пунктів пропуску, відтак на цьому напрямку експорт не працює в нормальному режимі. Проте паралельно працюємо розвиваємо з відкриваємо нові пункти пропуску з Угорщиною, будемо продовжувати співпрацю з Румунією з Молдовою і зі Словаччиною», — додав міністр.

Набирають обертів і залізничні перевезення. «Укрзалізниця» повертається до довоєнних показників.

Березень 2024 року був рекордним за обсягами перевезень під час повномасштабного вторгнення — перевезено 16 млн тонн вантажів. Це позитивно відбивається і на показниках економіки, і на  обсягах надходжень до бюджету.

«Не зупиняємось:  розвиваємо проекти кроскордонного переходу,  починаємо будувати європейську колію, підписуємо угоду з Американським експортним банком про купівлю нових 40 тепловозів і, звичайно, ремонтуємо мости які були зруйновані під час війни та ліквідовуємо «вузькі місця»,  які не дозволяють нам працювати на 100% ефективно», — зазначив Кубраков.

Від постійних терористичних атак страждають українські порти, їх інфраструктура. Разом із тим, вперше за час незалежності Україні вдалося отримати свій вихід в Дунай достатньої  глибини для проходження крупних суден.

Міністр висловив упевненість, що Дунай вже не втратить обсягів. За час війни там побудовано більше 20 нових терміналів і будівництво продовжується —  інвестори і фермери завантажують свою інфраструктуру і продовжить це робити.

Компанія «Українське Дунайське пароплавство» із збиткової і майже банкрута за це час перетворилась  на прибуткове підприємство, яке модернізується, розвивається і активно залучає інвестиції.

Крім того, Міністерство Інфраструктури продовжує створювати умови для збільшення пропускної спроможності автомобільних пунктів пропуску. Цьогоріч на кордоні з Польщею буде відкрито пункт «Нижанковичі — Мальховіце», ведеться робота по узгодженню та облаштуванню низки інших пунктів.

Про стан енергетичної інфраструктури, яка чи не найбільше страждає від російських обстрілів, розповів керівник Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури  Мустафа Наєм.

Торік більше половини вражених під час опалювального сезону 2022-2023 об’єктів було відновлено, що дозволило без особливих проблем пройти опалювальний сезон, який щойно завершився. Проте нещодавні ворожі атаки, звичайно, відкинули нас назад. І тема захисту об’єктів енергетичної інфраструктури на сьогодні залишається нагальною.

Як пояснив  Наєм, існує декілька рівнів захисту таких об’єктів: перший рівень захисту — це прості габіони, тобто по суті мішки з пісками; другий – це бетонні конструкції, які захищають від шахедів, і третій рівень захисту —той, який повністю може захистити від ураження будь-яких типів ракет і це підтверджено випробуванням які завершились на початку цього року. По суті це є  будівництво нових підстанцій, які подекуди розташовуються під землею.

Цей вид захисту потребує як часу на реалізацію, так і додаткового фінансування.

Паралельно  в регіонах активно здійснюються проєкти  розвитку когенераційних потужностей.

«Ми бачимо що саме такі потужності будуть потрібні в регіонах, в містах. Будемо над цим працювати. Вже є ініціативи, є проектна команда Укрнафти, яка на цьому етапі починатиме зводити такі об’єкти, тож громади можуть звертатися прямо туди», — зазначив Олександр Кубраков.

Цього року ворог б’є по електростанціях значно  частіше, ніж торік.

«Раніше ми говорили що минулорічна кампанія росії була найбільшою в історії людства атакою проти енергосистеми. Однак у цьому році інтенсивність зросла в декілька разів. За п’ять місяців минулого опалювального сезону ворог зміг завдати пару сотень ударів дронами і ракетами . І практично таку  саму кількість ударів по електростанціях та підстанціях росіяни завдали лише за останні три тижні», — повідомив голова правління ПрАТ «Національна енергетична компанія Укренерго» Володимир Кудрицький.

За його словами, споруди першого та другого рівнів захисту, якими були обладнані підстанції, дозволив мінімізувати наслідки атак для трансформаторів, які є джерелами живлення для регіонів і врятував щонайменше половину тих елементів мережі, які могли бути уражені.

Щодо електростанцій, то єдиним дієвим засобом оборони є протиповітряна оборона.

«Електростанції, які ми маємо на сьогоднішній день, дісталися нам у спадок від Радянського Союзу. Це висококонцентровані об’єкти з точки зору їх встановленої потужності, це машинні зали заввишки 30-40 м і довжиною 100-200 м, і це величезні по суті об’єкти над якими неможливо і недоцільно будувати якісь елементи захисту, потрібне лише ППО», — пояснив він.

Він також розповів про споруди, які використовуються для захисту підстанцій «Укренерго».  За розміром вони співставні із п’ятиповерховим будинком— об’єкти із  дуже міцними товстими залізобетонними стінами, з перекриттям, які витримують прямий удар шахеда.

«Такі споруди розгорнуті вперше в Україні і тільки в Україні на підстанціях Укренерго. Більше ніде у світі таких немає», — наголосив Кудрицький.

Подібні споруди допомагають врятувати об’єкти від атак «шахедів», проте не можуть вберегти від атак балістичними ракетами типу С-300, С-400, якими ворог обстріляв, зокрема харківські підстанції.

Під час останніх масованих обстрілів підстанції, на яких були зведені захисні споруди другого рівня, також зазнали ударів. Усе обладнання, яке було захищено цими спорудами вціліло. І саме завдяки цьому енергетикам та підрядним організаціям вдалось відновити постачання електроенергії у багатьох містах та областях, у тому числі, в Одесі та Харкові. Про це повідомив керівник Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Наєм.

Водночас, він наголосив, що Агентство не було залучено до захисту об’єктів Центренерго, зокрема Трипільської ТЕС на Київщині, а опікується лише об’єктами «Укренерго».

Наєм також повідомив, що цього року через дефіцит бюджету не передбачено кошти на ремонт та будівництво доріг державного значення.

Проте, за його словами,  Уряд намагатиметься знайти кошти для доріг оборонного значення — тих, які в першу чергу обслуговують наш фронт, тобто возять зброю та вивозять поранених захисників.

Голова комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юрій Кисіль під час роботи панелі розповів про законодавчу роботу депутатів, зокрема і стосовно євроінтеграційного закону №4650 «Про доброчинність автоперевізників», який викликає багато питань.

«Хочу запевнити, що у переговорах з нашими європейськими партнерами ми захистили внутрішнього перевізника. Він стосуватиметься лише тих перевізникв, які виїжджатимуть до ЄС. Внутрішній перевізник буде захищений принаймні доки наша країна не вступить до Євросоюзу», — наголосив він.

Про логістику перевезень воєнного часу розповів заступник міністра розвитку громад та територій Юрій Васьков. За його словами, наразі відновлено вже 89 мостів, які були пошкоджені внаслідок бойових дій, а також майже 1300 км доріг та інших об’єктів, необхідних для функціонування економіки.

Він закликав представників громад до співпраці з Міністерством в процесі відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури за прощеною процедурою.

Ще одним питанням, яке цікавило представників громад, було питання зниження тарифів на послуги «Укрзалізниці» з транспортування агропродукції — а це 70% нашого експорту — з прифронтових регіонів.

«Маємо вже розрахунки, готується відповідний проєкт рішення Уряду. Після його ухвалення агровиробники, які ведуть діяльність у прифронтових регіонах, матимуть значно більш конкурентну логістику до морських портів, ніж і аграрії, які працюють у відносно безпечних регіонах», — повідомив заступник міністра.

В рамках роботи Комісії з інфраструктури при Конгресі було опрацьовано кілька тисяч запитань від громад. За словами Юрія Васькова, усі вони в процесі виконання: деякі вже зареєстровані у вигляді законопроектів, інші  – будуть зареєстровані найближчим часом, або ухвалені Урядом та відповідними органами виконавчої влади. Більш складні питання, за його словами, пов’язані перш за все із фінансовою складовою.

Фото без опису Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень